T
Пам'ятаємо усіх Героїв, хто віддав своє життя за Незалежність України
Українці стали прикладом для всього світу, показавши неймовірну мужність та рішучість у захисті своєї країни від агресії Росії. Тисячі українських Героїв віддали за це найдорожче – життя. Віддали, не вагаючись ні на мить – заради того, щоб уберегти свої сім'ї, своїх дітей.
Росія напала на Україну ще у 2014 році, проте довгий час заперечувала очевидне, а її солдатів усі почали називати «іхтамнєтами». Але після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року всі маски були скинуті, а путінський оскал побачив увесь світ.
Наші воїни мужньо борються за вільну Україну, яка стала перепоною для планів Кремля щодо інших країн Європи. Ось тільки ціна цього дуже висока.
Своє життя за майбутній мир віддають не лише кадрові військові, а й численні добровольці, які вступили до лав Сил оборони України – а серед них є музиканти, письменники, художники.
Гинуть навіть 18-річні хлопці та дівчата, які так і не пізнали щастя батьківства та материнства.
Ми схиляємо голови перед їхнім подвигом – пам'ять про наших Героїв завжди буде в наших серцях...
Луганщина
Своєю професією сержант Клавдія Ситник обрала лікування людей. Вона закінчила Красноградський медичний коледж, отримала фах фельдшера, проходила практику на швидкій допомозі. Знайомі пам’ятають її як дуже товариську, комунікабельну, турботливу людину.
У лютому 2017 року жінка уклала трирічний контракт зі Збройними силами. Служила у 54-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, а у жовтні 2019 року перейшла до 93-ї ОМБр «Холодний Яр».
На жаль, 1 лютого 2020 року поблизу Новотошківського Луганської області Клавдія загинула. Вона доставляла ліки побратиму на бойову позицію і потрапила під артобстріл. Поранену осколками жінку вбила куля ворожого снайпера.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
У лютому 2017 року жінка уклала трирічний контракт зі Збройними силами. Служила у 54-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, а у жовтні 2019 року перейшла до 93-ї ОМБр «Холодний Яр».
На жаль, 1 лютого 2020 року поблизу Новотошківського Луганської області Клавдія загинула. Вона доставляла ліки побратиму на бойову позицію і потрапила під артобстріл. Поранену осколками жінку вбила куля ворожого снайпера.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, солдат Анастасія Вітовська (позивний «Стелла») служила у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» 53 ОМБр.
Мешканка Попасної (Луганська область) з 2019 року проходила військову службу за контрактом у лавах ЗСУ – брала участь в Операції об’єднаних сил на сході України.
На жаль, 27 вересня 2019 року Анастасія Вітовська трагично загинула на ротному опорному пункті поблизу міста Залізне Торецької міської ради Донецької області від множинних осколкових поранень.
Без матері залишився її маленький син.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Мешканка Попасної (Луганська область) з 2019 року проходила військову службу за контрактом у лавах ЗСУ – брала участь в Операції об’єднаних сил на сході України.
На жаль, 27 вересня 2019 року Анастасія Вітовська трагично загинула на ротному опорному пункті поблизу міста Залізне Торецької міської ради Донецької області від множинних осколкових поранень.
Без матері залишився її маленький син.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Олеся Бакланова служила у 92 ОМБр.
До військкомату вона прийшла у 18 років. Дуже хотіла звільнити рідну Луганщину від російських окупантів та була націлена одразу йти на фронт.
А до цього, навчаючись у школі, активно допомагала українським військовим.
На жаль, 10 жовтня 2018 р. під час несення служби в районі шахти «Бутівка» (Донецька область) Олеся загинула. Їй було лише 19 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
До військкомату вона прийшла у 18 років. Дуже хотіла звільнити рідну Луганщину від російських окупантів та була націлена одразу йти на фронт.
А до цього, навчаючись у школі, активно допомагала українським військовим.
На жаль, 10 жовтня 2018 р. під час несення служби в районі шахти «Бутівка» (Донецька область) Олеся загинула. Їй було лише 19 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Денис Волочаєв, співробітник Центру спеціальних операцій «А» СБУ, правоохоронній діяльності та військовій службі Денис присвятив 16 років свого життя. Був чемпіоном та призером світових і європейських змагань зі снайпінгу серед військових та правоохоронців.
З початку російської агресії в 2014 році брав активну участь в операціях із захоплення злочинців та протидії ДРГ, які намагалися проникнути через лінію зіткнення для здійснення терактів в Україні.
На рахунку «альфача» 18 ротацій і безліч бойових завдань, а його головною метою було звільнення рідного Луганська від окупантів.
На жаль, 1 грудня 2019 року Денис Волочаєв загинув під час виконання контрдиверсійного бойового завдання біля с. Староласпа (Донецька область).
З початку російської агресії в 2014 році брав активну участь в операціях із захоплення злочинців та протидії ДРГ, які намагалися проникнути через лінію зіткнення для здійснення терактів в Україні.
На рахунку «альфача» 18 ротацій і безліч бойових завдань, а його головною метою було звільнення рідного Луганська від окупантів.
На жаль, 1 грудня 2019 року Денис Волочаєв загинув під час виконання контрдиверсійного бойового завдання біля с. Староласпа (Донецька область).
Герой України Степан Криль – військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Степан був родом із Луганщини. Сирота, виростав в інтернаті. 2012-го закінчив Щастинський професійний ліцей, а потім працював на фермерському підприємстві у рідному селі. З 2015 року хлопець став на захист Батьківщини. Волонтери його називали Синочком...
На жаль, 16 жовтня 2019-го морпіх загинув від кулі ворожого снайпера під час обстрілу українських позицій між селами Водяне та Талаківка (Донецька область). Степана Криля було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Степан був родом із Луганщини. Сирота, виростав в інтернаті. 2012-го закінчив Щастинський професійний ліцей, а потім працював на фермерському підприємстві у рідному селі. З 2015 року хлопець став на захист Батьківщини. Волонтери його називали Синочком...
На жаль, 16 жовтня 2019-го морпіх загинув від кулі ворожого снайпера під час обстрілу українських позицій між селами Водяне та Талаківка (Донецька область). Степана Криля було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України Леонід Скакуненко (позивний «Барон») у 2014 році призвався у Національну гвардію по мобілізації. Далі підписав контракт із 93-ю бригадою «Холодний Яр», у складі якої воював вже третю ротацію.
Брав участь у бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.
На жаль, 12 квітня 2020 р. під час бойового чергування на позиції поблизу Жолобка - Кримського (Новоайдарський район, Луганська область) внаслідок ворожого обстрілу з гранатомета Леонід загинув.
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Брав участь у бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.
На жаль, 12 квітня 2020 р. під час бойового чергування на позиції поблизу Жолобка - Кримського (Новоайдарський район, Луганська область) внаслідок ворожого обстрілу з гранатомета Леонід загинув.
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Донеччина
Героя України маріупольця Андрія Назаренка (позивний «Мєх»). Він служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні.
Андрій закінчив Одеську морську академію, працював на суднах механіком. У 2014 р. став допомагати армії, а потім волонтерство переросло в службу – «Мєх» пішов у ЗСУ, щоб захищати рідну країну від російських загарбників.
На жаль, 20 червня 2015 року воїн загинув у бойовому зіткненні з ворожою ДРГ поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем (Донецька область). Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Андрій закінчив Одеську морську академію, працював на суднах механіком. У 2014 р. став допомагати армії, а потім волонтерство переросло в службу – «Мєх» пішов у ЗСУ, щоб захищати рідну країну від російських загарбників.
На жаль, 20 червня 2015 року воїн загинув у бойовому зіткненні з ворожою ДРГ поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем (Донецька область). Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України Валерій Геровкін – військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ “Холодний Яр”.
Виріс у сім'ї пастора. Рішення піти на фронт, щоб захищати Україну, хлопець ухвалив самостійно.
На жаль, 1 грудня 2021 року на позиціях поблизу Новотроїцького на Донеччині воїн загинув – це сталося внаслідок снайперського обстрілу. Уродженцю Краматорска було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Виріс у сім'ї пастора. Рішення піти на фронт, щоб захищати Україну, хлопець ухвалив самостійно.
На жаль, 1 грудня 2021 року на позиціях поблизу Новотроїцького на Донеччині воїн загинув – це сталося внаслідок снайперського обстрілу. Уродженцю Краматорска було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України Микола Волкова (друг Смурфік) був добровольцем-парамедиком.
Народився і жив у Маріуполі Донецької області. Коли російська армія обстріляла місто із «Градів», хлопець вирушив до військкомату, але його визнали непридатним до служби через перенесену раніше важку травму (займався боксом).
Перша ротація була в селище Піски у складі медичної групи «Asap–Піски». З осені 2018 року був закріплений до 8-го батальйону Української добровольчої армії.
Для ворожих снайперів немає правил, медики та парамедики для них бажані цілі – 10 квітня 2019 р. Микола Волков зазнав важкого поранення в голову. Це сталося поблизу Водяного. На жаль, врятувати 20-річного хлопця не вдалось і 15 квітня він помер у лікарні ім. Мечникова міста Дніпра.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Народився і жив у Маріуполі Донецької області. Коли російська армія обстріляла місто із «Градів», хлопець вирушив до військкомату, але його визнали непридатним до служби через перенесену раніше важку травму (займався боксом).
Перша ротація була в селище Піски у складі медичної групи «Asap–Піски». З осені 2018 року був закріплений до 8-го батальйону Української добровольчої армії.
Для ворожих снайперів немає правил, медики та парамедики для них бажані цілі – 10 квітня 2019 р. Микола Волков зазнав важкого поранення в голову. Це сталося поблизу Водяного. На жаль, врятувати 20-річного хлопця не вдалось і 15 квітня він помер у лікарні ім. Мечникова міста Дніпра.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Володимир Малецький з Маріуполя був розвідником 35-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Остроградського.
За словами товариша по службі, "Маорі" мав рідкісну людську рису: не казав, що щось неможливо. Робив усе не на сто, а на тисячу відсотків. Був неймовірно сміливим та світлим, мріяв після війни одружитися з коханою дівчиною, яку врятував з оточеного Маріуполя, а також дуже хотів діток.
5 вересня 2022 року Володимир разом із товаришами по службі рятував уже на Херсонщині своїх побратимів, які потрапили в засідку. Внаслідок обстрілу російських окупантів «Маорі» загинув.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
За словами товариша по службі, "Маорі" мав рідкісну людську рису: не казав, що щось неможливо. Робив усе не на сто, а на тисячу відсотків. Був неймовірно сміливим та світлим, мріяв після війни одружитися з коханою дівчиною, яку врятував з оточеного Маріуполя, а також дуже хотів діток.
5 вересня 2022 року Володимир разом із товаришами по службі рятував уже на Херсонщині своїх побратимів, які потрапили в засідку. Внаслідок обстрілу російських окупантів «Маорі» загинув.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, старший лейтенант ЗСУ, офіцер Сил протиповітряної оборони Віктор Сушков загинув 20 березня під час виконання бойового завдання на Сумщині, під містом Охтирка.
Віктор – уродженець Єнакієвого Донецької області. Свідомо обрав шлях військового, служив у одній із військових частин на Дніпропетровщині. Минулого року він одружився з редактором нашого видання Іриною Сушковою.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Віктор із перших хвилин став на захист рідної землі.
Ми впевнені, що настане день, коли і вся Україна, і рідне місто Віктора Сушкова буде звільнене від окупантів. Це станеться саме завдяки таким Героям як він.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Віктор – уродженець Єнакієвого Донецької області. Свідомо обрав шлях військового, служив у одній із військових частин на Дніпропетровщині. Минулого року він одружився з редактором нашого видання Іриною Сушковою.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Віктор із перших хвилин став на захист рідної землі.
Ми впевнені, що настане день, коли і вся Україна, і рідне місто Віктора Сушкова буде звільнене від окупантів. Це станеться саме завдяки таким Героям як він.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Житомирська область
Герой України Вадим Рудніцький після служби в прикордонних військах у Львові потрапив в один зі спецпідрозділів органів внутрішніх справ. По тому більше восьми років служив у 95-й Житомирській окремій аеромобільній бригаді. Протягом чотрьох років двічі брав участь в миротворчій операції за кордоном.
Події на сході України не залишили Вадима Рудніцького байдужим. Він зголосився піти у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм».
На жаль, 24 серпня 2014 р. під час несення служби на блокпосту на підступах до смт. Георгіївка (Луганська область) воїн загинув - це сталося внаслідок потужного артилерійського обстрілу.
Вадим Рудніцький був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Події на сході України не залишили Вадима Рудніцького байдужим. Він зголосився піти у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм».
На жаль, 24 серпня 2014 р. під час несення служби на блокпосту на підступах до смт. Георгіївка (Луганська область) воїн загинув - це сталося внаслідок потужного артилерійського обстрілу.
Вадим Рудніцький був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Полтавщина
Капітана Олександр Войтенко свого часу закінчив Вище командне ракетно-зенітне училище, служив у ВДВ, потім в «Альфі» СБУ. А на фронт пішов у березні 2018 року - він хотів підтримати друзів, які перебували на Донбасі. Для виконання бойових завдань у зоні ООС був відряджений у склад 59-ї ОМПБр.
За декілька днів до своєї загибелі військовий захворів. Дружина переконувала Олександра лягти у шпиталь, але він повторював: «Не можу кинути пацанів. Так треба, зайко».
На жаль, 14 лютого 2021 р. в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області воїн підірвався на міні.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
За декілька днів до своєї загибелі військовий захворів. Дружина переконувала Олександра лягти у шпиталь, але він повторював: «Не можу кинути пацанів. Так треба, зайко».
На жаль, 14 лютого 2021 р. в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області воїн підірвався на міні.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, солдат Валерій Шмалій з Полтави служив у 39-й батальйоні територіальної оборони "Дніпро-2".
На жаль. 24 серпня 2014 року воїн загинув. Це сталося під час наступу загонів супротивника в тил українському угрупуванню, що діяло в Іловайську.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі воїн був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
На жаль. 24 серпня 2014 року воїн загинув. Це сталося під час наступу загонів супротивника в тил українському угрупуванню, що діяло в Іловайську.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі воїн був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, старший солдат Микола Лебідь служив у 16-му окремому мотопіхотному батальйоні (58-ма ОМБр ЗСУ).
З 2018 року хлопець з багатодітної родини (у нього 9 братів та сестер) служив за контрактом. Микола мріяв звільнити рідну країну від російської нечисті.
На жаль, 20 лютого 2021 р. поблизу с. Водяне (район Донецького аеропорту) воїн загинув. Йому було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
З 2018 року хлопець з багатодітної родини (у нього 9 братів та сестер) служив за контрактом. Микола мріяв звільнити рідну країну від російської нечисті.
На жаль, 20 лютого 2021 р. поблизу с. Водяне (район Донецького аеропорту) воїн загинув. Йому було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Гомілки – хороший вибір для супу, адже бульйон з них вийде не жирним, проте і не буде зовсім прісним.
Один із найкласичніших рецептів супу з гомілками – довести ніжки до кипіння, додати картоплю, ріпчасту цибулю і моркву, посолити і поперчити й варити до готовності. В іншому варіанті картоплю можна замінити локшиною – тоді її необхідно покласти в суп трохи пізніше за м’ясо, адже готується вона швидше.
З м'яса гомілок легко приготувати суп-пюре. Для цього його треба добре розварити, можна з коренем селери, він ідеально підходить для супів-пюре. Разом з підготованими овочами м’ясо перебити в блендері і повернути все в бульйон. Кремовості і ніжного смаку додадуть вершки.
Прихильники незвичних смаків можуть приготувати з гомілок варіацію японського супу Дасі. В традиційному вигляді це бульйон із сушеної риби, водоростей чи грибів шиїтаке. Його можна купити вже готовим у спеціалізованих магазинах чи пошукати на стендах товарів японської кухні. Добре доповнить страву рисова локшина, цибуля порей, лимон і сухі водорості норі.
Один із найкласичніших рецептів супу з гомілками – довести ніжки до кипіння, додати картоплю, ріпчасту цибулю і моркву, посолити і поперчити й варити до готовності. В іншому варіанті картоплю можна замінити локшиною – тоді її необхідно покласти в суп трохи пізніше за м’ясо, адже готується вона швидше.
З м'яса гомілок легко приготувати суп-пюре. Для цього його треба добре розварити, можна з коренем селери, він ідеально підходить для супів-пюре. Разом з підготованими овочами м’ясо перебити в блендері і повернути все в бульйон. Кремовості і ніжного смаку додадуть вершки.
Прихильники незвичних смаків можуть приготувати з гомілок варіацію японського супу Дасі. В традиційному вигляді це бульйон із сушеної риби, водоростей чи грибів шиїтаке. Його можна купити вже готовим у спеціалізованих магазинах чи пошукати на стендах товарів японської кухні. Добре доповнить страву рисова локшина, цибуля порей, лимон і сухі водорості норі.
Герой України, головний корабельний старшина Антон Маслій служив у Маріупольському загоні морської охорони Державної прикордонної служби.
На жаль, 7 червня 2015 р. Антон Маслій підірвався на плавучому вибуховому пристрою, керуючи катером Морської охорони Держприкордонслужби під час виконання завдань за 2 милі від входу в порт Маріуполь. Воїну було лише 25 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На жаль, 7 червня 2015 р. Антон Маслій підірвався на плавучому вибуховому пристрою, керуючи катером Морської охорони Держприкордонслужби під час виконання завдань за 2 милі від входу в порт Маріуполь. Воїну було лише 25 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, молодший сержант Владислав Козченко — стрілець-снайпер 95-ї ОДШБр.
Хлопець родом із Полтави три роки займався у клубі юних десантників, у Центрі виживання та спецпідготовки SEAL — здійснив 16 стрибків з парашутом, мріяв про службу в десантних військах.
По закінченні коледжу Владислав став на захист Батьківщини – підписав контракт із ЗСУ. Після трьох місяців у 199-му навчальному центрі ДШВ його хотіли залишити інструктором, але патріот рвався на фронт.
На жаль, 6 березня 2018 р. в районі промзони м. Авдіївка десантник отримав смертельне кульове поранення. Воїну було лише 20 років, у нього залишилися мати та брат.
Владислава Козченка було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Хлопець родом із Полтави три роки займався у клубі юних десантників, у Центрі виживання та спецпідготовки SEAL — здійснив 16 стрибків з парашутом, мріяв про службу в десантних військах.
По закінченні коледжу Владислав став на захист Батьківщини – підписав контракт із ЗСУ. Після трьох місяців у 199-му навчальному центрі ДШВ його хотіли залишити інструктором, але патріот рвався на фронт.
На жаль, 6 березня 2018 р. в районі промзони м. Авдіївка десантник отримав смертельне кульове поранення. Воїну було лише 20 років, у нього залишилися мати та брат.
Владислава Козченка було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України Максим Краснокутський, 18-річний студент Полтавського коледжу мистецтв, у перші дні повномасштабного вторгнення Росії записався добровольцем до ТрО ЗСУ. Юний талановитий саксофоніст мріяв влітку вступити до академії музики, але війна зламала всі плани.
"Шефе, я пішов у військкомат, про це ніхто не знає", – таке повідомлення отримав викладач Максима.
Спочатку хлопець проходив підготовку на Яворівському полігоні, потім його відправили до Чернігівської області, а згодом уже на Донбас. Туди, де й зараз ідуть найгарячіші бої.
На жаль, 29 липня 2022 р. під час ворожого обстрілу "ГРАДами" він загинув під Мар'їнкою (Донецька область). У Максима вдома залишилися мама й тато, а також 12-річний брат. Одружитися воїн не встиг.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
"Шефе, я пішов у військкомат, про це ніхто не знає", – таке повідомлення отримав викладач Максима.
Спочатку хлопець проходив підготовку на Яворівському полігоні, потім його відправили до Чернігівської області, а згодом уже на Донбас. Туди, де й зараз ідуть найгарячіші бої.
На жаль, 29 липня 2022 р. під час ворожого обстрілу "ГРАДами" він загинув під Мар'їнкою (Донецька область). У Максима вдома залишилися мама й тато, а також 12-річний брат. Одружитися воїн не встиг.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Командир другого штурмового добровольчого батальйону «Донбас» Анатолій Казирід народився на Полтавщині. На війні – з 2014 року.
Загинув Анатолій 8 березня у Донецкій області, йому було 49 років. У героя лишився син, дружина, брат та дві сестри.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України, які віддали своє життя!
Загинув Анатолій 8 березня у Донецкій області, йому було 49 років. У героя лишився син, дружина, брат та дві сестри.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України, які віддали своє життя!
40-річній герой мав звання молодшого сержанта, був командиром стрілецього відділення. У 2015-2016 роках служив зв'язківцем в АТО. Згодом продовжив службу за контрактом.
Загинув Дмитро 15 вересня 2022 року під час артилерійського обстрілу. Сталося це поблизу села Безіменне Миколаївської області.
У воїна залишилася мати, дружина та троє дітей.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України, які віддали своє життя!
Загинув Дмитро 15 вересня 2022 року під час артилерійського обстрілу. Сталося це поблизу села Безіменне Миколаївської області.
У воїна залишилася мати, дружина та троє дітей.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України, які віддали своє життя!
Дніпропетровщина
Герой України Юрій Письменний (позивний "Феофан") у 2016 році пішов на війну медиком-волонтером – служив у Першому добровольчому медичному шпиталі ім. Пирогова. Наприкінці 2018 року підписав контракт зі Збройними Силами України. Очолив медичну службу батальйону холодноярців (93 ОМБр).
4 липня 2021 р., надаючи меддопомогу бійцю на позиції, Юрій потрапив під обстріл з ворожого СПГ, внаслідок чого отримав важке осколкове поранення. Терміново був доставлений у маріупольський шпиталь, де помер під час операції.
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
4 липня 2021 р., надаючи меддопомогу бійцю на позиції, Юрій потрапив під обстріл з ворожого СПГ, внаслідок чого отримав важке осколкове поранення. Терміново був доставлений у маріупольський шпиталь, де помер під час операції.
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, солдат Олексій Лісін служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». До армії Олексій працював далекобійником, мешкав у Дніпрі з батьками, але сталася жахлива трагедія: під час пожежі в будинку вони загинули.
28 квітня 2020 р. на бойовому посту поблизу с. Жолобок (Новоайдарський район, Луганська область) життя воїна обірвалось внаслідок ворожого обстрілу.
Олексія Лісіна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
28 квітня 2020 р. на бойовому посту поблизу с. Жолобок (Новоайдарський район, Луганська область) життя воїна обірвалось внаслідок ворожого обстрілу.
Олексія Лісіна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Херсонщина
Герой України, доброволець ДУК «Правий сектор» Олександр Райхерт (позивний «Чорний») одразу долучився до Майдану, а згодом у лавах "ПС" захищав Херсонщину від зазіхань сепаратистів. 2 травня 2014 року брав участь в одеських протистояннях. Цього ж року відправився на фронт захищати Батьківщину.
На жаль, 9 листопада 2014 р. від важкого поранення у селищі Піски (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька Олександр Райхерт загинув. Йому було лише 18 років.
Посмертно він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На жаль, 9 листопада 2014 р. від важкого поранення у селищі Піски (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька Олександр Райхерт загинув. Йому було лише 18 років.
Посмертно він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, військовий медик Ірина Шевченко («Вікторівна») рятувала життя воїнам 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ.
Сержант Ірина була «мамою» для всіх бійців на лінії фронту. Жінка, яка добровольцем вирушила на фронт ще в 2014 році, у 2015-му підписала контракт із ЗСУ. А у 2016 році одержала орден «За мужність» ІІІ ступеня.
1 липня 2019 р. під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область) санітарний автомобіль Hummer HMMWV був обстріляний із протитанкового ракетного комплексу. Ірина була смертельно поранена. Її поховали в рідному Херсоні.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Сержант Ірина була «мамою» для всіх бійців на лінії фронту. Жінка, яка добровольцем вирушила на фронт ще в 2014 році, у 2015-му підписала контракт із ЗСУ. А у 2016 році одержала орден «За мужність» ІІІ ступеня.
1 липня 2019 р. під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область) санітарний автомобіль Hummer HMMWV був обстріляний із протитанкового ракетного комплексу. Ірина була смертельно поранена. Її поховали в рідному Херсоні.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Волинська область
Герой України майор Леонід Полінкевич з Волині був командиром батальйону 51 ОМБр
Підлеглі вважали його справжнім патріотом, адже він вибрав шлях служби в армії, а не чиновника, хоча його батько був державним службовцем.
На жаль, воїн загинув 22 травня 2014 р. під час ворожого нападу на блокпост у районі смт Благодатне (Волноваський район, Донецька область)
У нього залишились батьки, сестра, дружина та 5-річна донька
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Підлеглі вважали його справжнім патріотом, адже він вибрав шлях служби в армії, а не чиновника, хоча його батько був державним службовцем.
На жаль, воїн загинув 22 травня 2014 р. під час ворожого нападу на блокпост у районі смт Благодатне (Волноваський район, Донецька область)
У нього залишились батьки, сестра, дружина та 5-річна донька
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, лейтенант Андрій Шинкарук на війні з 2014 року: мобілізований першої хвилі, служив в 1-му мотопіхотному батальйоні «Волинь». Воював в районі Дебальцева.
В 2019 році закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного, після цього був призначений командиром взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України.
На жаль, 20 квітня 2020 року піід час ворожого обстрілу позицій ЗСУ воїн отримав множинні осколкові поранення, від яких помер. Це сталося біля м. Мар’їнка (Донецька область).
У нього залишилися бабуся, мати та чотири сестри.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
В 2019 році закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного, після цього був призначений командиром взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України.
На жаль, 20 квітня 2020 року піід час ворожого обстрілу позицій ЗСУ воїн отримав множинні осколкові поранення, від яких помер. Це сталося біля м. Мар’їнка (Донецька область).
У нього залишилися бабуся, мати та чотири сестри.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Кіровоградщина
Герой України Катерина Носкова («Кет») зі Знам'янки у лютому 2015 року була добровільно зарахована на контрактну службу до лав Збройних сил України та вирушила до зони проведення АТО. На запитання для чого їй це було потрібно, Катерина відповідала: "Хлопці, воювати треба всім. Інакше нам цю війну не виграти. А нам потрібна перемога. Я захищаю свою дитину ось так".
«Кет» служила в 17-му окремому мотопіхотному батальйоні (57 ОМПБр). Була нагороджена орденом «За мужність».
На жаль, 16 серпня 2015 р. Катерина загинула біля Горлівки під час ворожого обстрілу. Їй було лише 26 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
«Кет» служила в 17-му окремому мотопіхотному батальйоні (57 ОМПБр). Була нагороджена орденом «За мужність».
На жаль, 16 серпня 2015 р. Катерина загинула біля Горлівки під час ворожого обстрілу. Їй було лише 26 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, сержант Євген Бурко був заступником командира розвідгрупи 3-го полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго.
З весни 2014 року брав участь в АТО на сході України. Вранці 12 червня того ж року спецпризначенці супроводжували військову колону десантників під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-Могила в Донецькій області. Колону атакували російські загарбники із засідки, і спецпризначенці першими прийняли бій – на жаль, сержант Бурко отримав смертельне поранення.
У Євгена Бурка залишились дружина та дві доньки. Молодша дочка народилася після смерті батька, з пологового будинку її забирали спецпризначенці.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
З весни 2014 року брав участь в АТО на сході України. Вранці 12 червня того ж року спецпризначенці супроводжували військову колону десантників під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-Могила в Донецькій області. Колону атакували російські загарбники із засідки, і спецпризначенці першими прийняли бій – на жаль, сержант Бурко отримав смертельне поранення.
У Євгена Бурка залишились дружина та дві доньки. Молодша дочка народилася після смерті батька, з пологового будинку її забирали спецпризначенці.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, старший солдат Іван Дейкун з Кировоградщині був заступником командира бойової машини – навідником-оператором 1-го механізованого батальйону 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу.
На жаль, 6 жовтня 2019 р. під час кулеметного обстрілу позицій ЗСУ поблизу м. Красногорівка (Мар’їнський район, Донецька область) Іван Дейкун загинув. Це сталося за кілька днів до його відпустки…
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
На жаль, 6 жовтня 2019 р. під час кулеметного обстрілу позицій ЗСУ поблизу м. Красногорівка (Мар’їнський район, Донецька область) Іван Дейкун загинув. Це сталося за кілька днів до його відпустки…
Захисник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Тернопільщина
Героя України Михайло Цимбалістий з Тернопільщини військову службу проходив на офіцерських посадах у в/ч Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Брав участь у боях за звільнення міста Слов’янськ, у боях під Іловайськом, а також в обороні Донецького аеропорту. Двічі був нагороджений орденом «За мужність», медаллю «За відданість воєнній розвідці» та «За мужність під час виконання спецзавдань».
На жаль, 14 вересня 2019 р. під с. Павлопіль на Приазовському напрямку воїн отримав смертельне поранення від кулі ворожого снайпера.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Брав участь у боях за звільнення міста Слов’янськ, у боях під Іловайськом, а також в обороні Донецького аеропорту. Двічі був нагороджений орденом «За мужність», медаллю «За відданість воєнній розвідці» та «За мужність під час виконання спецзавдань».
На жаль, 14 вересня 2019 р. під с. Павлопіль на Приазовському напрямку воїн отримав смертельне поранення від кулі ворожого снайпера.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Львівщина
Герой України Віталій Бахур був заступником командира батареї, інструктором з повітряно-десантної підготовки (25-а ОПДБр).
Віталій з дитинства мріяв про військову службу, тому після закінчення Зозулівської школи вступив до Львівської військової академії. 2010 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після цього у званні лейтенанта розпочав службу в Дніпропетровській десантній бригаді.
На жаль, воїн загинув 14 червня 2014 р. у військово-транспортному літаку Іл-76, який був збитий росіянами при заході на посадку в аеропорту Луганська. У Віталія залишились дружина та маленька донька.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Віталій з дитинства мріяв про військову службу, тому після закінчення Зозулівської школи вступив до Львівської військової академії. 2010 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після цього у званні лейтенанта розпочав службу в Дніпропетровській десантній бригаді.
На жаль, воїн загинув 14 червня 2014 р. у військово-транспортному літаку Іл-76, який був збитий росіянами при заході на посадку в аеропорту Луганська. У Віталія залишились дружина та маленька донька.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Сергій Сергій Кульчицький, який народився в Німеччині, а похований у Львові, був начальником управління бойової та спеціальної підготовки НГУ.
Навесні 2014 року генерал-майор Кульчицький брав активну особисту участь у створенні першого добровольчого підрозділу, сформованого із активістів самооборони Євромайдану — 1-го резервного батальйону Національної гвардії.
Разом із підготовленими ним резервістами вирушив у район проведення АТО на схід України. Від першого дня він був разом зі своїми солдатами, жив у наметі, їв солдатську їжу, бувало, сам і готував.
На жаль, 29 травня 2014 р. він загинув поблизу міста Слов'янська Кульчицький перебував на борту гелікоптера НГУ, який був підбитий ворогом з ПЗРК.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Навесні 2014 року генерал-майор Кульчицький брав активну особисту участь у створенні першого добровольчого підрозділу, сформованого із активістів самооборони Євромайдану — 1-го резервного батальйону Національної гвардії.
Разом із підготовленими ним резервістами вирушив у район проведення АТО на схід України. Від першого дня він був разом зі своїми солдатами, жив у наметі, їв солдатську їжу, бувало, сам і готував.
На жаль, 29 травня 2014 р. він загинув поблизу міста Слов'янська Кульчицький перебував на борту гелікоптера НГУ, який був підбитий ворогом з ПЗРК.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Дмитро Каплунов був командиром групи відділу Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
Дмитро народився в сім'ї військових у місті Великі Мости. Із відзнакою закінчив Національну академію прикордонних військ України імені Б.Хмельницького. Два роки проходив службу у ДПСУ на посаді заступника командира роти, а в 2004 році пройшов випробування і став співробітником ЦСО «А» СБУ. З перших днів російсько-української війни був її учасником.
У ніч із 30 листопада на 1 грудня 2019 р. група спецпризначення виконувала бойове завдання з ведення розвідки і спостереження у «сірій зоні» в районі с. Староласпа (Донецька область). Під час переходу групи після виконання завдань стався підрив на міні – внаслідок вибуху полковник Дмитро Каплунов загинув на місці.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Дмитро народився в сім'ї військових у місті Великі Мости. Із відзнакою закінчив Національну академію прикордонних військ України імені Б.Хмельницького. Два роки проходив службу у ДПСУ на посаді заступника командира роти, а в 2004 році пройшов випробування і став співробітником ЦСО «А» СБУ. З перших днів російсько-української війни був її учасником.
У ніч із 30 листопада на 1 грудня 2019 р. група спецпризначення виконувала бойове завдання з ведення розвідки і спостереження у «сірій зоні» в районі с. Староласпа (Донецька область). Під час переходу групи після виконання завдань стався підрив на міні – внаслідок вибуху полковник Дмитро Каплунов загинув на місці.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Вінницька область
Герой України підполковник Повітряних сил ЗСУ Костянтин Могилко був командиром ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації.
6 червня 2014 року той виконував бойове завдання над Слов'янськом. АН-30Б, літак бригади транспортної авіації Повітряних сил, збив ворог. Костянтин Могилко дав команду екіпажу залишити борт, а сам до останнього не випускав із рук штурвал.
Ціною власного життя командир екіпажу скерував літак за межі міста – від житлових кварталів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
6 червня 2014 року той виконував бойове завдання над Слов'янськом. АН-30Б, літак бригади транспортної авіації Повітряних сил, збив ворог. Костянтин Могилко дав команду екіпажу залишити борт, а сам до останнього не випускав із рук штурвал.
Ціною власного життя командир екіпажу скерував літак за межі міста – від житлових кварталів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Героя України з Вінниці Дмитро Білоконь був сержантом 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.
Ще у 2016 році він підписав контракт і три роки прослужив у ЗСУ. Деякий час навіть воював разом із батьком на однієї ділянці фронту – щоправда, у різних бригадах. Під час служби вступив на заочне відділення до університету, хотів стати фінансистом.
Потім працював у Польщі разом із братом, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся додому. Хлопець не міг залишатися осторонь і прагнув захищати рідну країну.
Його дідусь, який живе в Москві, досі вважає, що путінська армія – це "визволителі". А насправді – вбили його онука. 29 липня 2022 р. ворожий обстріл під Бахмутом став смертельним для воїна. Це сталося в його день народження – Дмитру виповнилось лише 27 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Ще у 2016 році він підписав контракт і три роки прослужив у ЗСУ. Деякий час навіть воював разом із батьком на однієї ділянці фронту – щоправда, у різних бригадах. Під час служби вступив на заочне відділення до університету, хотів стати фінансистом.
Потім працював у Польщі разом із братом, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся додому. Хлопець не міг залишатися осторонь і прагнув захищати рідну країну.
Його дідусь, який живе в Москві, досі вважає, що путінська армія – це "визволителі". А насправді – вбили його онука. 29 липня 2022 р. ворожий обстріл під Бахмутом став смертельним для воїна. Це сталося в його день народження – Дмитру виповнилось лише 27 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, майор Богдан Бродовський з Вінниччини служив у 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».
Бойовий офіцер пройшов Іловайськ, був на шахті «Бутівка», в Авдіївці, у Пісках у 2014-2015 роках. У 2021 році став заступником начальника тилу логістики.
На жаль, 5 липня 2021 р. ворогу вдалося «підловити» УАЗик, в якому група офіцерів їхала на опорні пункти, поціливши у нього керованою протитанковою ракетою. Богдан Бродовський отримав смертельне поранення. Це сталося поблизу с. Калинове на Приазовському напрямку.
Офіцер був турботливим і люблячим батьком – у нього залишилися четверо дітей.
Богдан Бродовський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Бойовий офіцер пройшов Іловайськ, був на шахті «Бутівка», в Авдіївці, у Пісках у 2014-2015 роках. У 2021 році став заступником начальника тилу логістики.
На жаль, 5 липня 2021 р. ворогу вдалося «підловити» УАЗик, в якому група офіцерів їхала на опорні пункти, поціливши у нього керованою протитанковою ракетою. Богдан Бродовський отримав смертельне поранення. Це сталося поблизу с. Калинове на Приазовському напрямку.
Офіцер був турботливим і люблячим батьком – у нього залишилися четверо дітей.
Богдан Бродовський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
17 квітня в Рубіжному на Луганщині загинув досвідчений український аеророзвідник Фелікс Куртаніч, відомий також як Лис Подільський.
Ви майже напевно бодай раз бачили в мережі меми з дроном і табличкою “Продам гараж на Соломі”, де вказано номер посольства РФ в Україні. Або фото з велетенськими прапорами України, Ізраїлю чи Казахстану, які літали над Києвом. Авторами цих публічних акцій є компанія Dronarium Україна, а пілотом, який управляв дронами, був саме 25-річний Фелікс.
Стати військовим та захищати свою країну – це була його мрія дитинства. Небо – ще одна мрія з дитячих років. У липні 2013 року тоді вже ліцеїст Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Фелікс Куртаніч опублікував фото на фоні Су-27 із підписом: “Через декілька років на такому літатиму”.
Фелікс брав активну участь у Майданах в Києві та Вінниці. В середині березня 2014 року став співзасновником націоналістичної організації “Моноліт” та очільником її філії у Вінниці. Організація проводила військові вишколи для молоді.
У 2014 році Фелікс вступив до Вінницького торговельно-економічного інституту. У 2015-му 18-річний хлопець добровольцем поїхав захищати Україну на сході у складі батальйону “Донбас”. За роки війни пройшов Авдіївку, Широкине, Піски, Кримське, Попасну. Окрім “Донбасу”, служив у батальйонах ОУН, “Карпатська січ”, “Айдар”.
У 2020-му Фелікс повернувся до цивільного життя. Вступив на політологію в Університет Григорія Сковороди у Переяславі. Паралельно з навчанням зареєструвався як ФОП із геодезії та відеозйомки, почав працювати у найвідомішій українській компанії зі сфери використання дронів – Dronarium Україна.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Фелікс Куртаніч одразу пішов у військкомат. На цей раз долучився до батальйону імені Кульчицького Національної гвардії України.
Служив у розвідці. Поки тривали активні бої на Київщині, воював там, потім разом із побратимами вирушив на Луганщину. Останнє повідомлення він сина Олена Куртанич отримала 16 квітня: “Все добре, мамо. Працюємо”.
17 квітня він разом із товаришами по службі приїхав виконувати завдання поблизу Рубіжного на Луганщині, де потрапив під артилерійський обстріл.
Указом президента від 24 травня Фелікс Куртаніч нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Посмертно.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Ви майже напевно бодай раз бачили в мережі меми з дроном і табличкою “Продам гараж на Соломі”, де вказано номер посольства РФ в Україні. Або фото з велетенськими прапорами України, Ізраїлю чи Казахстану, які літали над Києвом. Авторами цих публічних акцій є компанія Dronarium Україна, а пілотом, який управляв дронами, був саме 25-річний Фелікс.
Стати військовим та захищати свою країну – це була його мрія дитинства. Небо – ще одна мрія з дитячих років. У липні 2013 року тоді вже ліцеїст Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Фелікс Куртаніч опублікував фото на фоні Су-27 із підписом: “Через декілька років на такому літатиму”.
Фелікс брав активну участь у Майданах в Києві та Вінниці. В середині березня 2014 року став співзасновником націоналістичної організації “Моноліт” та очільником її філії у Вінниці. Організація проводила військові вишколи для молоді.
У 2014 році Фелікс вступив до Вінницького торговельно-економічного інституту. У 2015-му 18-річний хлопець добровольцем поїхав захищати Україну на сході у складі батальйону “Донбас”. За роки війни пройшов Авдіївку, Широкине, Піски, Кримське, Попасну. Окрім “Донбасу”, служив у батальйонах ОУН, “Карпатська січ”, “Айдар”.
У 2020-му Фелікс повернувся до цивільного життя. Вступив на політологію в Університет Григорія Сковороди у Переяславі. Паралельно з навчанням зареєструвався як ФОП із геодезії та відеозйомки, почав працювати у найвідомішій українській компанії зі сфери використання дронів – Dronarium Україна.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Фелікс Куртаніч одразу пішов у військкомат. На цей раз долучився до батальйону імені Кульчицького Національної гвардії України.
Служив у розвідці. Поки тривали активні бої на Київщині, воював там, потім разом із побратимами вирушив на Луганщину. Останнє повідомлення він сина Олена Куртанич отримала 16 квітня: “Все добре, мамо. Працюємо”.
17 квітня він разом із товаришами по службі приїхав виконувати завдання поблизу Рубіжного на Луганщині, де потрапив під артилерійський обстріл.
Указом президента від 24 травня Фелікс Куртаніч нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Посмертно.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Володимиру Пожалюку з міста Бар на Вінниччини, який загинув 29 травня в боротьбі з російськими загарбниками, тепер завжди 24 роки.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України Олег Поляруш до лав Збройних сил України був мобілізований на початку широкомасштабного російського вторгнення – 2 березня 2022 року. Після курсу підготовки та бойового злагодження підрозділу у складі своєї військової частини він прибув на лінію зіткнення, де на той час тривали запеклі бої за місто Лиман (Донецька область).
2 травня чоловік зателефонував дружині. «Тут справжнє пекло», – сказав тоді він. Захисник загинув наступного дня під час шаленого ворожого обстрілу...
У воїна залишилися жінка та дві маленькі донечки.
Воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
2 травня чоловік зателефонував дружині. «Тут справжнє пекло», – сказав тоді він. Захисник загинув наступного дня під час шаленого ворожого обстрілу...
У воїна залишилися жінка та дві маленькі донечки.
Воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Запорізька область
Герой України Павло Ушаков, старший солдат Збройних сил України у квітні 2014 р. добровольцем пішов служити до ЗСУ і у складі підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади виконував завдання в зоні проведення АТО.
На жаль, воїн загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка (Донецька область).
Павлу було лише 24 роки. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність».
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На жаль, воїн загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка (Донецька область).
Павлу було лише 24 роки. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність».
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Хмельницька область
Герой України Володимир Марковський був командиром 1-ї десантно-штурмової роти 95 ОАЕМБр.
На жаль, 20 січня 2015-го загинув під час просування на допомогу захисникам Донецького аеропорту - тоді двоє розвідників підірвались на фугасі. Володимир Марковський із підлеглими витягнув їх до машини, цього моменту поряд розірвався снаряд.
Весь удар від вибухової хвилі прийшовся на Марковського та ще одного бійця — Костянтина — капітан прикрив його собою, врятувавши життя. Без єдиного сина залишилася мама.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На жаль, 20 січня 2015-го загинув під час просування на допомогу захисникам Донецького аеропорту - тоді двоє розвідників підірвались на фугасі. Володимир Марковський із підлеглими витягнув їх до машини, цього моменту поряд розірвався снаряд.
Весь удар від вибухової хвилі прийшовся на Марковського та ще одного бійця — Костянтина — капітан прикрив його собою, врятувавши життя. Без єдиного сина залишилася мама.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Богдан Бігус був снайпером у 8 окремому полку спеціального призначення ЗСУ.
Після початку російсько агресії у 2014 р. вирушив добровольцем на захист Батьківщини. Навчався військової справи під керівництвом генерала Кульчицького. Воював на Донбасі у складі НГУ, потім підписав контракт із ЗСУ.
На жаль, 18 липня 2019 року Богдан від час виконання бойового завдання біля с. Шуми під окупованою Горлівкою на Донеччині натрапив на розтяжку. Через значні осколкові поранення він загинув на місці.
Воїну було 28 років, у нього залишилися мати, дружина та двоє маленьких дітей.
Богдан Бігус був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Після початку російсько агресії у 2014 р. вирушив добровольцем на захист Батьківщини. Навчався військової справи під керівництвом генерала Кульчицького. Воював на Донбасі у складі НГУ, потім підписав контракт із ЗСУ.
На жаль, 18 липня 2019 року Богдан від час виконання бойового завдання біля с. Шуми під окупованою Горлівкою на Донеччині натрапив на розтяжку. Через значні осколкові поранення він загинув на місці.
Воїну було 28 років, у нього залишилися мати, дружина та двоє маленьких дітей.
Богдан Бігус був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Сумщина
Герой України Сергій Табала («Сєвєр») був добровольцем 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор».
З липня 2014 року перебував разом із побратимами у самому пеклі бойових дій – Донецькому аеропорту. 28 серпня був поранений осколками гранати у груди і руки, але відмовився залишити позицію – тільки за наказом командира відбув на лікування. А потім знову повернувся на передову в пекло ДАПу.
На жаль, 6 листопада 2014 р. під час штурму ворогом диспетчерської вежі Сергій загинув. Він не дожив 40 днів до свого дня народження, які потім стали сороковинами з дня загибелі.
Сергія поховано в рідних Сумах на Алеї Слави. Пам’ятник, де золотими літерами викарбовано його ім’я, завжди потопає у вінках і квітах.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
З липня 2014 року перебував разом із побратимами у самому пеклі бойових дій – Донецькому аеропорту. 28 серпня був поранений осколками гранати у груди і руки, але відмовився залишити позицію – тільки за наказом командира відбув на лікування. А потім знову повернувся на передову в пекло ДАПу.
На жаль, 6 листопада 2014 р. під час штурму ворогом диспетчерської вежі Сергій загинув. Він не дожив 40 днів до свого дня народження, які потім стали сороковинами з дня загибелі.
Сергія поховано в рідних Сумах на Алеї Слави. Пам’ятник, де золотими літерами викарбовано його ім’я, завжди потопає у вінках і квітах.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, сержант Євгеній Курасов був заступником командира бойової машини, навідником-оператором (15 окремий мотопіхотний батальйон «Суми»).
По закінченні навчання у Сумському вищому професійному училищі будівництва і дизайна (у 2017 р.) Євгеній працював за фахом, а потім пішов служити в ДПСУ.
Хлопець мріяв вступити до лав десантників, але у 2019 році не було вакантних місць, тому вирішив підписати контракт із 58 окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського.
На жаль, воїн загинув 8 липня 2021 року поблизу с. Піски під Донецьком від кулі ворожого снайпера. Євгенію Курасову було лише 24 роки. Вдома у загиблого лишились дружина з двомісячною дитиною та батьки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
По закінченні навчання у Сумському вищому професійному училищі будівництва і дизайна (у 2017 р.) Євгеній працював за фахом, а потім пішов служити в ДПСУ.
Хлопець мріяв вступити до лав десантників, але у 2019 році не було вакантних місць, тому вирішив підписати контракт із 58 окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського.
На жаль, воїн загинув 8 липня 2021 року поблизу с. Піски під Донецьком від кулі ворожого снайпера. Євгенію Курасову було лише 24 роки. Вдома у загиблого лишились дружина з двомісячною дитиною та батьки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, старший сержант Андрій Івашко загинув 24 лютого 2022 року під час ракетного обстрілу окремої радіолокаційної роти у Глухові.
Андрій Івашко, перебуваючи на бойовому посту, ціною власного життя передавав бойову інформацію щодо дій ворога.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Андрій Івашко, перебуваючи на бойовому посту, ціною власного життя передавав бойову інформацію щодо дій ворога.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, молодший сержант Ярослав Семеняку народився та виріс на Сумщині.
7 серпня 2021 р. ворог застосував протитанкову керовану ракету по автокрану, який допомагав місцевим жителям відновити пошкоджену цивільну інфраструктуру. Військовослужбовець із 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ отримав несумісне з життям поранення. Це сталося в районі селища Піски (Донецька область).
Ярославу було усього 32. Без сина, чоловіка та брата залишилась ціла родина.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
7 серпня 2021 р. ворог застосував протитанкову керовану ракету по автокрану, який допомагав місцевим жителям відновити пошкоджену цивільну інфраструктуру. Військовослужбовець із 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ отримав несумісне з життям поранення. Це сталося в районі селища Піски (Донецька область).
Ярославу було усього 32. Без сина, чоловіка та брата залишилась ціла родина.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Одещина
Герой України, солдат Владислав Лященко мешкав у місті Кілія Ізмаїльського району Одеської області, працював на м'ясомолочному підприємстві «Титан». Був із сім'ї вимушених переселенців з окупованої Горлівки, тож у військо пішов цілеспрямовано – щоб відвоювати у загарбників своє рідне місто.
Контракт зі Збройними силами Владислав підписав у 2020-му, служив у 28 ОМБр імені Лицарів Зимового Походу.
На жаль, 11 лютого 2021 року воїн загинув внаслідок ворожого обстрілу з великокаліберного кулемета під час переміщення на взводному опорному пункті біля с. Новомихайлівка на Донеччині. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
У Владислава залишились мати, двоє братів та сестра.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Контракт зі Збройними силами Владислав підписав у 2020-му, служив у 28 ОМБр імені Лицарів Зимового Походу.
На жаль, 11 лютого 2021 року воїн загинув внаслідок ворожого обстрілу з великокаліберного кулемета під час переміщення на взводному опорному пункті біля с. Новомихайлівка на Донеччині. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
У Владислава залишились мати, двоє братів та сестра.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
24-річний нацгвардієць Андрій Пастух, з 2021 на контракті, загинув внаслідок ракетного удару ворога під Дніпром 27 травня 2022 року.
Світла пам’ять Героєві!
Світла пам’ять Героєві!
Харківщина
Герой України Яна Червона («Відьма») служила в 46-у окремому батальйоні спеціального призначення "Донбас-Україна".
У 2013-2014 роках брала активну участь в харківському Євромайдані. Коли почалися бойові дії на Донбасі, приєдналася до волонтерського руху. Служити в ЗСУ Яна прийшла у 2016 році, була кулеметницею.
На жаль, військова загинула 2 квітня 2019 року в результаті мінометного та артилерійського обстрілу гаубицями 152-мм калібру позицій підрозділу. У жінки залишилися син і донька (10 і 8 років).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
У 2013-2014 роках брала активну участь в харківському Євромайдані. Коли почалися бойові дії на Донбасі, приєдналася до волонтерського руху. Служити в ЗСУ Яна прийшла у 2016 році, була кулеметницею.
На жаль, військова загинула 2 квітня 2019 року в результаті мінометного та артилерійського обстрілу гаубицями 152-мм калібру позицій підрозділу. У жінки залишилися син і донька (10 і 8 років).
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, солдат Юрій Громович був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону 92-ї ОСБр «Холодний Яр».
Після закінчення Української інженерно-педагогічної академії харків'янин працював на великих підприємствах, а з 2014 року його життя змінилося – захисник проходив службу за мобілізацією, воював біля Трьохізбенки та Щастя. У березні 2019 року Юрій вступив на військову службу за контрактом.
На жаль, 15 жовтня 2019 р. воїн загинув унаслідок кульового поранення ворожим снайпером. Це сталося на позиції ЗСУ поблизу міста Авдіївка (Донецька область).
Юрія Громовича було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Після закінчення Української інженерно-педагогічної академії харків'янин працював на великих підприємствах, а з 2014 року його життя змінилося – захисник проходив службу за мобілізацією, воював біля Трьохізбенки та Щастя. У березні 2019 року Юрій вступив на військову службу за контрактом.
На жаль, 15 жовтня 2019 р. воїн загинув унаслідок кульового поранення ворожим снайпером. Це сталося на позиції ЗСУ поблизу міста Авдіївка (Донецька область).
Юрія Громовича було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, капітан Сергій Пархоменко був командиром авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ.
На його рахунку величезна кількість авіаційних ударів по ворогу, його військовій техніці та іншим вказаним цілям. На жаль, 14 травня 2022 року Сергій Пархоменко був збитий у районі Гуляйполе, де він виконував чергове завдання.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На його рахунку величезна кількість авіаційних ударів по ворогу, його військовій техніці та іншим вказаним цілям. На жаль, 14 травня 2022 року Сергій Пархоменко був збитий у районі Гуляйполе, де він виконував чергове завдання.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Київ та Київщина
Герой України полковник Ігорь Шевченко служив у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
Закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ». Проходив військову службу на офіцерських посадах. Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косові.
У липні–серпні 2014 року воював на сході України. В січні 2015-го добровільно поїхав на другу ротацію в зону проведення АТО.
На жаль, воєнний розвідник загинув 10 лютого 2015 року під час обстрілу російськими загарбниками з РСЗВ «Смерч» аеродрому міста Краматорська (Донецька область). Воїну було лише 33 роки.
Ігоря Шевченка нагороджено орденом «За мужність» III ступеня та присвоєно військове звання полковника посмертно.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ». Проходив військову службу на офіцерських посадах. Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косові.
У липні–серпні 2014 року воював на сході України. В січні 2015-го добровільно поїхав на другу ротацію в зону проведення АТО.
На жаль, воєнний розвідник загинув 10 лютого 2015 року під час обстрілу російськими загарбниками з РСЗВ «Смерч» аеродрому міста Краматорська (Донецька область). Воїну було лише 33 роки.
Ігоря Шевченка нагороджено орденом «За мужність» III ступеня та присвоєно військове звання полковника посмертно.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Карім Гуламов – військовослужбовець Збройних сил України, ветеран АТО у складі Сил спеціальних операцій (73 центр).
Карім був родом з Обухова Київської області, але жив в Ірпені. Після участі в АТО працював у Обухівському та Броварському військкоматах. Став широко відомим у 2018 році як ведучий «Військового хіт-параду» на каналі М2.
Після початку повномасштабного російського вторгнення знову пішов захищати Україну. 17 липня 2022 року під час виконання бойового завдання у селі Зарічне Херсонської області воїн загинув, підірвавшись на міні. Це сталося за 10 днів до дня народження – Каріму мало виповнитися 35 років.
Він назавжди залишиться у наших серцям хоробрим, мужнім, харизматичним, веселим, сміливим і чесним.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Карім був родом з Обухова Київської області, але жив в Ірпені. Після участі в АТО працював у Обухівському та Броварському військкоматах. Став широко відомим у 2018 році як ведучий «Військового хіт-параду» на каналі М2.
Після початку повномасштабного російського вторгнення знову пішов захищати Україну. 17 липня 2022 року під час виконання бойового завдання у селі Зарічне Херсонської області воїн загинув, підірвавшись на міні. Це сталося за 10 днів до дня народження – Каріму мало виповнитися 35 років.
Він назавжди залишиться у наших серцям хоробрим, мужнім, харизматичним, веселим, сміливим і чесним.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України Дмитро Сербін був військовим медиком. Киянин входив до національної збірної з американського футболу й був справжньою легендою серед шанувальників цього виду спорту. А ще – талановитим кардіохірургом, на чиєму рахунку безліч врятованих життів.
З початком повномасштабного вторгнення Дмитро Сербін вступив до лав Національної гвардії України. На жаль, 24 жовтня 2022 р. під час виконання чергового бойового завдання з евакуації поранених побратимів з однієї з найтяжчих ділянок фронту «Лисичанськ-Бахмут» поблизу селища Білогорівка військовий медик загинув.
«Ще одна несправедливість цієї війни: перемелюючи найгірших із них, ми безповоротно втрачаємо найкращих із нас», – розповів товариш воїна.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
З початком повномасштабного вторгнення Дмитро Сербін вступив до лав Національної гвардії України. На жаль, 24 жовтня 2022 р. під час виконання чергового бойового завдання з евакуації поранених побратимів з однієї з найтяжчих ділянок фронту «Лисичанськ-Бахмут» поблизу селища Білогорівка військовий медик загинув.
«Ще одна несправедливість цієї війни: перемелюючи найгірших із них, ми безповоротно втрачаємо найкращих із нас», – розповів товариш воїна.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Полковник Валерій Гудзь брав участь у боротьбі проти російської агресії з 2014 року, з 2017 по 2020 рік командував 24-ою окремою механізованою бригадою. Пройшов бої у різних точках зіткнення.
Після початку повномасштабного вторгнення росії повернувся в 24-ту окрему механізовану бригаду. Герой України загинув 12 березня 2022 року.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Після початку повномасштабного вторгнення росії повернувся в 24-ту окрему механізовану бригаду. Герой України загинув 12 березня 2022 року.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Командир танкового взводу 14 ОМБр, лейтенант Віталій Сапило загинув вночі 25 лютого поблизу українсько-білоруського кордону внаслідок авіаудару.
На рахунку Віталія три десятки одиниць знешкодженої техніки ворога. Третього вересня йому б виповнилось 22 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
На рахунку Віталія три десятки одиниць знешкодженої техніки ворога. Третього вересня йому б виповнилось 22 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Житомирщина
Герой України молодший сержант Сабіна Галицька («Сонечко») була бойовим медиком 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.
Дівчина народилася й виросла на Житомирщині, закінчила Новоград-Волинське медичне училище та хотіла стати фельдшером, як і її мама. Працювала у лікарні, а потім підписала контракт із ЗСУ. Батьки й не знали, що їхня донька на фронті - вона говорила, що перебуває на полігоні й у неї все добре.
Товариші по службі обожнювали і поважали дівчину, яка щодня рятувала життя. На жаль, 20 лютого 2018 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Катеринівка (Попаснянський район Луганської області) Сабіна загинула. Дівчині було лише 23 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Дівчина народилася й виросла на Житомирщині, закінчила Новоград-Волинське медичне училище та хотіла стати фельдшером, як і її мама. Працювала у лікарні, а потім підписала контракт із ЗСУ. Батьки й не знали, що їхня донька на фронті - вона говорила, що перебуває на полігоні й у неї все добре.
Товариші по службі обожнювали і поважали дівчину, яка щодня рятувала життя. На жаль, 20 лютого 2018 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Катеринівка (Попаснянський район Луганської області) Сабіна загинула. Дівчині було лише 23 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Герой України, старший сержант ЗСУ Василь Ліщук на початку 2000-х років відслужив строкову службу. Вдруге до війська Василь пішов у 2018 році, коли на Сході вже вирувала війна. Служив у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Захисник загинув у перший день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року при виконанні обов’язків. Тоді російські окупанти обстріляли Об‘єднаний командний пункт Операції Об’єднаних Сил.
Воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Захисник загинув у перший день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року при виконанні обов’язків. Тоді російські окупанти обстріляли Об‘єднаний командний пункт Операції Об’єднаних Сил.
Воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Рівненщіна
Герой України, старший сержант Максим Абрамович служив у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні (10 окрема гірсько-штурмова бригада).
З 2017-го по 2020 рік проходив службу в Збройних силах за контрактом та брав участь в бойових діях в зоні АТО. В грудні 2020 року знову став на захист України, підписавши новий контракт.
На жаль, воїн загинув 26 березня 2021 року під селом Шуми (Донецька область) від ворожого обстрілу. Максиму Абрамовичу було лише 27 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
З 2017-го по 2020 рік проходив службу в Збройних силах за контрактом та брав участь в бойових діях в зоні АТО. В грудні 2020 року знову став на захист України, підписавши новий контракт.
На жаль, воїн загинув 26 березня 2021 року під селом Шуми (Донецька область) від ворожого обстрілу. Максиму Абрамовичу було лише 27 років.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Руслан Пінчук народився в селі Берестя. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій. Він був справжнім патріотом своєї країни, сміливим, рішучим, наполегливим, мужнім та водночас доброзичливим і товариським. Завжди вміло виконував усі бойові завдання, мав авторитет серед побратимів.
Загинув 17 квітня 2022 року під час бойових дій в районі населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.
11 травня був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Загинув 17 квітня 2022 року під час бойових дій в районі населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.
11 травня був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Молодший сержант Занозовський Михайло загинув 30 серпня, захищаючи Миколаївську область.
Пішов на фронт з перших днів війни. У жовтні військовому виповнилося б 40 ркоів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Пішов на фронт з перших днів війни. У жовтні військовому виповнилося б 40 ркоів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Героя України, рівнянин Тарас Козлишин був одним з польових командирів добровольчого батальйону ОУН. Мав позивний «Друг Карай». Вперше пішов на Схід 2015-го, тричі був поранений.
Воїн загинув у ніч на 27 лютого 2022 р. під Києвом у бою з російськими окупантами.
Тарасові Козлишину був 41 рік, у нього залишилися дружина і троє неповнолітніх дітей.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Воїн загинув у ніч на 27 лютого 2022 р. під Києвом у бою з російськими окупантами.
Тарасові Козлишину був 41 рік, у нього залишилися дружина і троє неповнолітніх дітей.
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Івано-Франківська область
Герой України, сержант Віталій Носкевич з міста Коломия тривалий час він працював за кордоном, а у 2017-му підписав контракт із ЗСУ. Служив у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.
На жаль, 22 жовтня 2019 року на позиціях поблизу м. Красногорівка (Донецька область) воїн загинув від кулі ворожого снайпера.
Віталія Носкевича було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
На жаль, 22 жовтня 2019 року на позиціях поблизу м. Красногорівка (Донецька область) воїн загинув від кулі ворожого снайпера.
Віталія Носкевича було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Солдат гранатометного відділення гірсько-штурмової бригади Олег Кравців загинув на Донеччині.
Пішов на фронт з перших днів війни. У жовтні військовому виповнилося б 40 ркоів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Пішов на фронт з перших днів війни. У жовтні військовому виповнилося б 40 ркоів.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Миколаївщина
Герой України, старший матрос Юрій Волк з Миколаївщини народився у багатодітній родині (троє сестер та четверо братів). 27 жовтня 2017 року хлопець був призваний до лав української армії. Після строкової служби підписав контракт із ЗСУ – служив у 36-ій окремій бригаді морської піхоти ВМС.
У 2018 році Юрій був поранений, але після лікування повернувся на фронт. На жаль, 10 жовтня 2019 року під час ворожого обстрілу позицій наших захисників біля с. Водяне на Приазовському напрямку 22-річний воїн отримав смертельне поранення.
Юрій Волк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
У 2018 році Юрій був поранений, але після лікування повернувся на фронт. На жаль, 10 жовтня 2019 року під час ворожого обстрілу позицій наших захисників біля с. Водяне на Приазовському напрямку 22-річний воїн отримав смертельне поранення.
Юрій Волк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Герой України, підполковник Дмитро Васильєв командував ракетним дивізіоном 19-ї ракетної бригади «Свята Варвара».
З 24 лютого до 18 березня ракетний дивізіон під його керівництвом завдавав ударів по скупченню військ противника. Було знищено величезну кількість окупантів та їхньої військової техніки.
На жаль, Дмитро Васильєв загинув 18 березня, потрапивши під обстріл у Запорізькій області. 29 серпня президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» сім’ї загиблого героя.
Світла пам’ять Героєві! Світла пам'ять усім захисникам України! 💙💛
З 24 лютого до 18 березня ракетний дивізіон під його керівництвом завдавав ударів по скупченню військ противника. Було знищено величезну кількість окупантів та їхньої військової техніки.
На жаль, Дмитро Васильєв загинув 18 березня, потрапивши під обстріл у Запорізькій області. 29 серпня президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» сім’ї загиблого героя.
Світла пам’ять Героєві! Світла пам'ять усім захисникам України! 💙💛
Закарпатська область
Герой України, лейтенант Карина Шемчук – неймовірно красива, світла дівчина, яка з юних літ хотіла служити в армії, і її мрія здійснилася.
Випускниця Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного була заступницею командира роти із МПЗ 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
На жаль, Карина Шемчук загинула під час виконання службових обов’язків у зоні проведення Операції Об’єднаних сил (с. Широкине, Донецька область) 9 червня 2021 року.
Війна забрала ще одне молоде серце – дівчині було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Випускниця Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного була заступницею командира роти із МПЗ 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
На жаль, Карина Шемчук загинула під час виконання службових обов’язків у зоні проведення Операції Об’єднаних сил (с. Широкине, Донецька область) 9 червня 2021 року.
Війна забрала ще одне молоде серце – дівчині було лише 22 роки.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Черкащина
Герой України, полковник Віталій Кучерявий командував відділом прикордонної служби «Щастя». Разом з ЗСУ та Нацгвардією на початку березня 2022 року виявили спробу прориву противника через позиції прикордонників на околиці Рубіжного Луганської області.
Прицільний вогонь змусив росіян відступити, у бою було знищено живу силу та техніку ворога. 13 березня стався бій між загоном Віталія Кучерявого та піхотою росіян на околицях Старої Краснянки (Луганська область).
Росіяни не могли прорватись і застосували артилерію. Віталій Кучерявий загинув внаслідок вибуху снаряда.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Прицільний вогонь змусив росіян відступити, у бою було знищено живу силу та техніку ворога. 13 березня стався бій між загоном Віталія Кучерявого та піхотою росіян на околицях Старої Краснянки (Луганська область).
Росіяни не могли прорватись і застосували артилерію. Віталій Кучерявий загинув внаслідок вибуху снаряда.
Світла пам’ять Героєві і всім захисникам України!
Крим
Герой України, сержант ЗСУ Андрія Ханіна, народився у селі Веселівка Автономної Республіки Крим. До окупації служив в одному з кримських спецпідрозділів МВС, а в 2014 році переїхав до Дніпра.
Навесні 2021 року Андрій вступив на військову службу до 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Захищаючи м. Волноваху Донецької області, знищив ворожий танк Т-72 та 10 окупантів. Під час бою, отримавши поранення, 33-річний десантник допомагав пораненим співслужбовцям і до останнього виконував свій обов'язок. Андрій Ханін загинув 26 лютого 2022 р.
Президент присвоїв воїну звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Навесні 2021 року Андрій вступив на військову службу до 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Захищаючи м. Волноваху Донецької області, знищив ворожий танк Т-72 та 10 окупантів. Під час бою, отримавши поранення, 33-річний десантник допомагав пораненим співслужбовцям і до останнього виконував свій обов'язок. Андрій Ханін загинув 26 лютого 2022 р.
Президент присвоїв воїну звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Світла пам’ять Героєві та всім захисникам України!
Світла пам'ять усім загиблим захисникам України!
Фото: Getty Images, особисті архіви родин
©2023 Усі права застережено, ТОВ "Золота середина"
©2023 Усі права застережено, ТОВ "Золота середина"
